Zlata Ko - Літо як осінь

Ми стали байдужими стерті з мапи межі раю квітучого
І тепер тільки крики відпусти і вогонь не осяє більше пітьми
Коли вітер обійме за плечі кричати в небо вже недоречно
Коли нічим дихати біль у грудях не втримати